А всі поспішали...
У поспіху так прямували.
До щастя людського,
До чогось нового,незнанного того.
Лиш зрідка шептали,
Ось осені дні поспішно настали.
А часу не було на неї дивитись
І Богу за ту красоту тихенько молитись.
Та й я не інакша...
Від люду усього не краща.
Сьогодні до Бога в молитві приходжу,
Подяку за осінь барвисту приношу.
За лист,що коврами стелився до ніг,
За кошики повні врожаю для всіх.
За очі мої,що побачили осінь,
За Божу любов в позолоті на кожному кроці.
Великий і Дивний,мій люблячий Боже,
Тебе моє серце прославити хоче.
За милість і щедрість осінню до краю,
За те,що Творець Ти, усього,я впевненно знаю!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моим новым друзьям. - Тамара Локшина Этот стих - благодарность моим зрителям, пришедшим на концерт авторской песни "Приглашаю вечно жить" Когда открываешь другим свое самое сокровенное и находишь отклик в глазах - это самая большая награда о которой только можно мечтать. В свою очередь, я благодарна Богу, что Он удостоил меня быть орудием в Его руках, для Его славы.
