Рука твоя дрожит сейчас,
Я понимаю: ты мне дорог,
Сегодня скажешь в 1-ый раз,
Что любишь – это здорово!
Мне наплевать на остальных,
И на слова их тоже,
Но наше счастье не для них,
Нам Бог во всём поможет…
Ушами женщины ведь любят,
Мужчины – через животы,
Не знаю, кто это придумал,
Но есть другие – я и ты…
Есть этот миг, и эта ночь,
Ты нервы на струну натянешь,
Не бойся – ты со мной, вперёд,
Хочу в твоих обьятьях тануть.
Любовь – не просто есть слова,
И сколько б не писали,
Хочу ещё раз показать,
Как пролетают все печали…
Вальчук Елена,
Нововолынск, Украина
Студентка Інституту журналістики. Люблю писати, коли є натхнення. Люблю життя. Хоча інколи мені важко. По-моєму я вже доросла, проте залишаюсь маленькою дівчинкою в душі...
Прочитано 11706 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Публицистика : Солнце - есть Сердце Отца - Антон Все подобно, и это подобие увидеть можно. С Сердцем связано любое знание, ведь направлено к Отцу оно, и Его проявлению через себя. Мы - сотворцы, и наше творчество - вокруг себя вы видите. Какова его Солнечность? Если Сердце живое - то и плоды будут добрые. Так и Солнце согревает нас и все вокруг живет ЕГО СВЕТОМ!
