Якщо із горла пророста Чужий,
З`їдаючи цукерки і обгортки,
У дощ, у спеку, в ніч, коли сніжить,
І п`є чеснот артеріальні соки,
Коли він друга випхав у плече
І вивів на гостинець у Нікуди,
Зречись почвари. «Отче наш» – мечем –
Безжально зранюй пальці, впалі груди!
Не йди під Злості аспідний штандарт,
Не розруйновуй гнізд. Лети у церкву!
Чужий жаденний. Він мегаталант
Тобі пророчить, ложу, бутоньєрку…
Чужий – заїлий. Вишле в пунктик Зет
Кохану жінку, знівелює совість.
Він – Зла слуга, його апологет,
Що живиться усмак залізом крові,
Перевертає трумни потерчат,
Малює жабуринням, трощить міри.
В тобі Чужий – дрібнюнє павуча?
Є сутозлота зброя – щира Віра.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не от дел - Лариса Зуйкова Добрыми делами не оправдается пред Господом никакая плоть, иначе Христу не нужно было бы умирать, но Он умир за нас, когда мы были ещё грешниками. На этот текст один брат написал мелодию.
