Шалом,мой внутренний человек,
Какой ты сегодня в ночи?
Светильником светишь?Чист,как снег?
Или всего огарок свечи?.
Господи,как же на небо взойти,
Стать пред очами святыми,
Жить с багажом начала пути,
То,что даешь не отнимешь.
Мирское вошло,внутри в суете-сует,
Ветром пламя свечи сдувая,
Боже,прости сегодня не та,
Прости. Чем Тебя прославляю.
Господь!Зажги светильник души,
Чтобы горел,так ярко,
Только прошу Тебя,не молчи,
Хочу,чтобы в сердце жарко.
Хочу, делится искрой с небес,
Дать в темноте по кусочку,
Господи,знаю Спаситель воскрес,
И следом за Ним; Сыны и дочки.
Прочитано 4527 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 3,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
